самодіяльний

самодіяльний
-а, -е.
1) Який ґрунтується на активних самостійних діях (перев. про організацію, орган і т. ін.). || Який діє за власним бажанням, за особистою ініціативою. || Який здійснюється за почином мас.
2) Стос. до самодіяльності (у 2 знач.).
3) спец. Який займається будь-якою діяльністю, що дає заробіток; той, хто має самостійний заробіток.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Игры ⚽ Нужен реферат?

Смотреть что такое "самодіяльний" в других словарях:

  • самодіяльний — прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • самодіяльно — Присл. до самодіяльний 1) …   Український тлумачний словник

  • агітбригада — и, ж. В СРСР – невеликий самодіяльний або професійний колектив, що займався агітаційною або культосвітньою роботою серед населення …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»